Порівнюючи Дністровську ГАЕС з АЕС “Фукусіма – 1″ влада Буковини обманює людей

Ср, 23.03.2011, 21:53 | Новини

“Після катастрофи в Японії на атомній станції “Фукусіма – 1″ в багатьох країнах Європи переглядають свої плани у сфері атомної енергетики, а тому значення таких об’єктів, як Дністровська ГАЕС, в найближчі роки буде зростати“. Запропонована цитата – одна з тез  виступу губернатора Буковини Михайла Папієва на прес-конференції з нагоди річниці перебування на посаді. Цю ж думку повторено у повідомленні прес-служби ОДА “Дністровська ГАЕС є стратегічним об’єктом України”. Автор: Прес-служба 22.03.2011 17:02 (http://www.oda.cv.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=10767&Itemid=1).  У репортажі про візит на Дністровську ГАЕС Міністра енергетики та вугільної промисловості України Юрія Бойка державне телебачення так само зробило акцент на цій тезі. Насправді  все є з точністю до навпаки. Спорудження Дністровської ГАЕС є наочним підтвердженням перемоги в Україні ядерного лобі, з усіма негативними наслідками, що з цього факту випливають.

Енерговитратна економіка на догоду “атомному лобі”

“Потребу у добудові Дністровської ГАЕС обгрунтовують зростанням виробництва електроенергії, здебільшого за рахунок пріоритетного розвитку атомної енергетики, як це передбачає “Енергетична стратегія України на період до 2030 року”, затверджена Кабінетом Міністрів України ще у березні 2006 р. Вона, зокрема, передбачає спорудження до 2030 року 22 (!) нових блоків АЕС. І це, нагадаємо, в країні, яка вже одного разу постраждала від Чорнобиля. Частку електроенергії, що вироблятимуть АЕС, планується зберегти на рівні майже 52-х відсотків. Оскільки атомні електростанції не є маневреними генеруючими потужностями (хоча керівництво “Енергоатома” обіцяє, що нові реактори такими будуть), то виникає проблема регулювання пікових навантажень у мережі. Бо АЕС не в змозі швидко зменшити виробництво електроенергії у випадку зменшення попиту на неї. Відтак для вирівнювання навантаження у мережі потрібні маневрові електростанції – ГЕС, ТЕС, ГАЕС. Їх взагалі можна на деякий час “погасити”, а при потребі швидко запустити. (Згідно з існуючими нормами, маневрові потужності мають становити 16-17% усієї енергосистеми, в Україні вони, у зв’язку із експансією атомників, становлять лише 10). Саме для цього Стратегія передбачає введення регулюючих потужностей – ГАЕС, будівництво яких було розпочато ще за радянських часів: у тому числі Дністровської.

Проте екологи переконані: добудова ГАЕС є сумнівним, неймовірно дороговартісним (йдеться мало не про мільярд (!) доларів) і неповним рішенням проблем українського енергетичного сектору. Адже це саме завдяки будівництву Дністровської ГАЕС в Україні остаточно запанує енерговитратна економіка на догоду “атомному лобі”, – переконують експерти. Бо чи не єдина причина фінансування цього проекту – спроба централізовано вирішити проблеми надмірної залежності вітчизняної енергетики від “мирного атома”. Замість запровадження енергозберігаючих технологій, модернізації існуючих теплоелектростанцій, що працюють на вугіллі, Стратегія передбачає збільшення виробництва електроенергії за рахунок пріоритетного розвитку атомної енергетики, що суперечить світовим тенденціям. (Україна – серед світових лідерів використання енергії на одиницю ВВП та має втричі нижчу енергоефективність, ніж промислово розвинуті країни світу. Для прикладу, рівень енергоефективності, якого має сягнути Україна у 2030 році, що закладено до Стратегії, досягнуто у сусідній Польщі вже сьогодні). Для чого, питається, спочатку виробляти електрику, спалюючи обмежені паливні ресурси, щоб потім зберігати її на ГАЕС, втрачаючи значну частину, коли можна просто цей надлишок не виробляти? Тобто замість того, щоб відмовитися від джерела проблеми, автори пропонують лише дороговартісне технічне рішення для її пом’якшення. Це цілком відповідає вітчизняним традиціям, коли старі двері підпирають граблями, аби не міняти петлі дверей”.

ГАЕС споживає більше електроенергії, ніж виробляє

“Але навіть успішна реалізація проекту зовсім не означатиме економічно грамотного вирішення енергетичних проблем, які через 20-30 років постануть перед Україною. Наприклад, інтеграція до європейського енергетичного ринку може призвести до росту нічного тарифу на електроенергію за рахунок можливості її експорту, що з огляду на великий строк окупності Дністровської ГАЕС підірве економічні засади функціонування станції. А тут ще Молдова не визнає суттєвість сучасного (з 1991 р.) внеску України в розбудову Дністровського гідроенергокомплексу, а також має плани претендувати на 20% електроенергії, яка вироблятиметься гідровузлом. Але ж ГАЕС – це не самостійне джерело енергії, а лише дороговартісний акумулятор, що зберігає енергію, вироблену іншими джерелами. Принцип її діяльності умовно виглядає так: спочатку ГАЕС, використовуючи надлишок електроенергії об’єднаної енергосистеми, наприклад, у нічний час, коли на неї менший попит і вона теоретично дешевша, закачує 32,7 млн куб. метрів води у верхню технічну водойму, що знаходиться на висоті 150 метрів над нижньою, таким чином створюючи запас потенційної енергії. Потім, спускаючи воду через турбіну у нижню технічну водойму, отримує електрику як на звичайній ГЕС, і продає її вже в пік споживання значно дорожче. Проте, варто врахувати, що ГАЕС споживає більше електроенергії для закачування води в басейн, ніж потім виробляє, спускаючи воду назад до водоймища. Загалом ГАЕС повертає лише 70-75 відсотків використаної електроенергії, а 25-30 відсотків втрачається. Варто також пам’ятати, що повна проектна потужність Дністровської ГАЕС у турбінному режимі складає 2268 МВт, у насосному – 2947 МВт. Тобто при відсутності надлишкової електроенергії ГАЕС споживатиме більше електроенергії (в т.ч. виробленої за допомогою дефіцитного викопного палива – вугілля і газу) для закачування води в басейн, ніж вироблятиме. Якщо додати 20-відсоткові втрати під час перегону струму на відстань – враховуючи віддаленість Дністровської ГАЕС від основних неманеврених енергогенеруючих потужностей – Рівненської, Хмельницької та Південно-Української АЕС, то можна очікувати, що ефективність використання ГАЕС буде ще меншою”.